У 1997 році вперше на офіційному рівні було піднято питання про доцільність і безпеку штучного регулювання річок і зведення гребель. Ініціатором стала американська екологічна організація «International river network» (Міжнародна мережа річок). Її підтримали 20 країн світу, відправивши своїх делегатів на першу міжнародну конференцію проти будівництва крупних гребель, яка відбулася в березні 1997 року в Бразилії, в місті Курітіба. Конференція пройшла під гаслом «Хай вода несе життя, а не смерть!». На ній розглядалися такі серйозні питання, як вплив гребель на екосистему річок, затоплення родючих земель при будівництві гребель, вимушене переселення сотень тисяч людей, що живуть в районах будівництва. Учасники конференції закликали уряди країн розробити менш кардинальні і більш безпечні методи регулювання річок, оцінити ризик прориву гігантських дамб та можливі руйнівні наслідки цього. Було запропоновано встановити заборону на спорудження великих гребель без повної незалежної екологічної експертизи проектів. Крім того, на цій конференції була підтримана ініціатива «International river network» щорічно відзначати Міжнародний день боротьби проти гребель, пізніше перейменований в Міжнародний день річок.

У 1998 році 14 березня в усьому світі пройшли демонстрації проти будівництва гребель. У них брали участь більше 10 тисяч чоловік. У 1999 кількість учасників складала вже понад 100 тисяч. Щороку активістів антіплотінного руху стає все більше. Вони закликають громадськість усвідомити всю небезпеку недбалого і безвідповідального ставлення до річок - життєво важливим артеріях нашої планети, припинити спорудження великих гребель і почати відновлювати річки.

Результатом міжнародного руху проти гребель став демонтаж двох шістдесятиметровій гребель в Америці і заборона на будівництво гребель вище 50 метрів в Швеції. Однак щоб вирішити глобальні проблеми екології річок, необхідно вживати більш рішучі заходи, які, сподіваємося, ще попереду.